Проф., д.т.н. В.П. Овсяник, д.б.н. Б.С. Мороз, к.п.н. К.В. Луцько, В.О. Конюшняк, Т.В.Богданович, Д.М.Заїка, Д.І.Літун
Сучасною українською спільнотою обговорюється багато проблемних питань щодо навчання, виховання, соціалізації дітей з функціональними обмеженнями. В країні сформувалася система диференційованого підходу до навчання таких дітей, що деякою мірою відокремило цю групу людей від решти суспільства.
Сьогодення вимагає перегляду питання щодо виховання та навчання дітей з обмеженими можливостями та їх місця у житті суспільства. Толерантність, терпимість, рівність можливостей, безпека, засудження дискримінації – ось принципи розвитку суспільства, що призвели до визначення мети соціального розвитку - створення суспільства рівних можливостей для всіх верств населення, в тому числі й осіб з обмеженими можливостями здоров’я. Це відкриває шлях до реалізації прав і можливостей кожної людини пізнати навколишній світ, знайти своє місце в ньому, реалізувати свої прагнення. З іншого боку стрімкий розвиток медицини та техніки призвів до створення широкого спектру засобів компенсації фізичної неповносправності, що, в свою чергу, забезпечило сприятливі умови для а/реабілітації дітей (дорослих) та дало можливість людям з функціональними обмеженнями повноцінно включитися в життя суспільства. Одним зі шляхів досягнення цього є рівний доступ до якісної освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку, що, в свою чергу, вимагає комплексного підходу до а/реабілітації та поєднання в цьому процесі медичних, технічних та педагогічних технологій.
Значним чинником та резервом розвитку дитини, формування у неї здатності до самостійності, самовдосконалення, самореалізації та самооцінки є використання комп’ютерних технологій у навчанні дітей з особливими потребами.
На базі Науково-виробничого підприємства „ВАБОС” групою співробітників під керівництвом доктора біологічних наук Мороза Б.С. та кандидата педагогічних наук Луцько К.В. було проведено комплекс досліджень та розроблено методичні засади, на основі яких створено комп’ютерну програму „Живий звук”. В неї закладено розвивальні ідеї та технології формування та вдосконалення слухомовленнєвих та когнітивних навичок.
Універсальний комп’ютерний тренажер з корекційно-розвиваючою програмою „Живий звук” забезпечує сучасний підхід до реалізації інтелектуально-полісенсорного принципу формування слухового сприймання та мовлення у дітей з порушенням слухової функції та оснований на одній з провідних гілок методології компенсаторно-корекційної діяльності – використанні неушкоджених аналізаторів дитини та активізація використання максимальних можливостей ушкодженого. В програмі «Живий звук» застосовано педагогічний підхід диференціації фонем за доступністю сприймання, розпізнання їх зором, слухом і тактильно, послідовності їх формування у дитини з порушенням слуху, враховуючи близькість (віддаленість) фонем за частотними характеристиками, пріоритетності сенсорних систем у сприйманні та розпізнаванні тих чи інших фонем. Програма передбачає можливість використання при проведенні занять з дитиною принципу полісенсорного впливу на розвиток дитини, ігрової стратегії навчання, доступності та послідовності навчання.
Програма „Живий звук” включає в себе спеціально підготовлений набір навчально - корекційних підпрограм, які спрямовані на допомогу дітям, що мають порушення слуху та мовлення різного ступеню тяжкості та походження. Програму «Живий звук» умовно можна розділити на три функціональні частини:
1. база даних;
2. графічна візуалізація мовлення;
3. власне підпрограми-модулі з корекційно-розвивальним навантаженням.
База даних програми використовується для фіксації даних про учнів, характеристик слухового сприймання та мовлення кожного учня, зразків мовлення тощо. До того ж до бази даних автоматично заносяться дата і тривалість заняття, види роботи, що були використані на уроці. База даних дозволяє:
- систематизувати матеріал, що стосується одного учня;
- спостерігати динаміку розвитку слухомовленнєвих навичок учня;
- контролювати виконання плану індивідуальних занять;
- враховувати статистику використання модулів програми при складанні навчального плану.
Графічна візуалізація дозволяє створити графічний образ мовленнєвого матеріалу. Вона призначена для роботи над вимовою методом візуального звірення зображеннь. За допомогою візуалізації можна відпрацьовувати силу голосу та тривалість звучання, працювати над ритміко-інтонаційною стороною мовлення. Використовувати графічну візуалізацію можна і працюючи над фразовим мовленням (графічно відділяючи логічно наголошене слово, інтонацію речення, наявність пауз, маленьких слів – сполучників, прийменників, тощо). Робота з графічною візуалізацією дозволяє розвивати образну та слухову пам’ять дитини, здатність дитини до аналізу та синтезу абстрактних графічних зображень та здатність робити самостійні висновки.
Навантаження корекційно-розвивального характеру у програмі «Живий звук» несуть 12 підпрограм-модулів. Всі модулі програми можна поділити на чотири групи:
- домовленнєві пропедевтичні вправи;
- вправи з розвитку слухового сприймання;
- мовленнєві вправи;
- розвивальні вправи.
Домовленнєві пропедевтичні вправи направлені на розвиток мовленнєвого дихання, голосу дитини, ритміко – інтонаційної сторони мовлення, здатності аналізувати отриману звукову інформацію. Ця група включає модулі «Водоспад», «Тварини», «Будинок».
Вправи з розвитку слухового сприймання можна розділити на дві 
підгрупи. Вправи, що розвивають слухове сприймання немовленнєвих звуків («Звуки природи») та вправи, що розвивають слухове сприймання мовленнєвих звуків («Профілі», «Диктант»). Модулі цієї групи стимулюють дитину до вслуховування, допомагають формувати слухові образи немовленнєвих та мовленнєвих звуків, розвивають слухову орієнтацію дитини у просторі, слухову пам’ять та увагу, здатність ідентифікувати звук з предметом, об’єктом. До того ж використовуючи матеріал модуля «Профілі» можна проводити фонематичний скринінг-тест «АМСУШІ».
Мовленнєві вправи безпосередньо пов’язані з формуванням мовлення – звуковимови, го
воріння за зразком, читання, розвитку самостійного мовлення (як монологічного так і діалогічного), спілкування. До цієї групи відносяться модулі «Профілі», «Малюнковий словник», «Учись говорити звуки», «Автоматизація звуковимови», «Пори року», «Прояви емоцій», «Діалоги».
Більш докладно зупинимося на модулі «Учись говорити звуки». Мовленнєвий матеріал цього модуля містить різноманітні вправи для формування звуковимови та включення вивчених звуків у мовлення. При доборі матеріалу були дотримані наступні вимоги:
- мовленнєвий матеріал за своїм змістом простий і знайомий учням;
- мовленнєвий матеріал підібраний з урахуванням фонетико-морфологічного та граматичного принципів;
- запропоновані різні види мовленнєвої діяльності (читання, доповнення речень, відповіді на запитання, опис малюнків, тощо) пов’язані з реалізацією принципу «від більш легкого до більш складного».
Модуль «Учись говорити звуки» - це комп’ютерна книга. Вона викликає інтерес дитини тому, що «жива» - рухлива, дозволяє опановувати матеріал «порціями» в межах однієї сторінки, активізує
пам'ять, сприймання, мислення та виконує цілий ряд навчально-виховних функцій. Використання предметних та сюжетних малюнків, піктограм підвищує зацікавленість учнів та полегшує засвоєння матеріалу.
Завдання описати малюнки і доповнити речення малюнками допомагає контролювати ступінь засвоєння звуків у словах та реченнях. Складання розповіді по серії малюнків привчає учнів до самостійного мовлення.
До групи розвивальних вправ можна віднести всі без винятку модулі програми «Живий звук». Працюючи в будь-якому модулі педагог може поставити цілі:
- ознайомлення з навколишнім;
- розвитку когнітивних функцій (пам’яті, уваги, мислення);
- розвитку емоційно-вольової сфери дитини.
Практично всі модулі націлені на розвиток пам’яті дитини (образної, дійової, словесно-логічної). Особливу значущість у програмі „Живий звук” набувають завдання, пов’язані зі стимулюванням різноманітних операцій логічного мислення, а також ті, що активізують діяльність самої дитини, що забезпечує стійкий інтерес до цієї програми маленьких користувачів. Значна увага приділяється такій інтелектуальній діяльності як формування здатності миттєво встановлювати асоціативні зв’язки між словами, прогнозувати мовлення.
Універсальний комп’ютерний тренажер з навчально-розвивальною програмою „Живий звук” втілює вимоги до сучасних комп’ютерних технологій педагогічної корекції функціональних обмежень, повязаних з недорозвитком мовлення і вже понад 10 років використовується сурдопедагогами та логопедами в дошкільних установах, школах – інтернатах, різноманітних центрах реабілітації.
На базі НВП «ВАБОС» для втілення в життя сучасних технологій а/реабілітації людей з порушенням слуху було створено Центр слухомовленнєвої реабілітації. У Центрі працює команда високваліфікованих фахівців: сурдопедагоги, аудіометристи, медичні інженери з акустичної техніки, отоларингологи, фізіологи. Вони надають комплексну допомогу дітям (дорослим) з порушенням слухової функції. В Центрі слухомовленнєвої реабілітації проводиться:
- комплексна діагностика порушень слуху (використовуються методи об’єктивної та суб’єктивної діагностики, сурдопедагогічне обстеження дітей з вадами слуху, функціональна діагностика використання компенсуючого засобу);
- підбір та настройка слухових апаратів;
- заняття з адаптації до сприймання звуків за допомогою слухових апаратів та покращення розбірливості зверненого мовлення;
- супровід та а/реабілітація людей з кохлеарними імплантами;
- підготовка до навчання в школі дітей з вадами слуху;- впровадження в сурдопедагогічну практику сурдотехнічних приладів та розробка методичного забезпечення;
- проведення інформаційних семінарів та навчальних курсів для батьків дітей з вадами слуху та спеціалістів, що працюють в сфері допомоги людям з порушеннями слуху (сурдопедагогів, спеціалістів з підбору та настройки слухових апаратів, отоларингологів, логопедів).
В основу роботи Центру реабілітації НВП «ВАБОС» покладено слухомовленнєву технологію (Auditory Verbal Therapy). Вона передбачає створення для глухих дітей природних умов для розвитку слухового сприймання та формування мовлення. Використання слуху для розвитку мовлення є фізіологічною основою успішної слухомовленнєвої реабілітації глухої і туговухої дитини.
Що ж відрізняє слухомовленнєву технологію а/реабілітації? По-перше, планування. А/реабілитація відбувається відповідно до індивідуального плану розвитку слухомовленнєвих навичок, що базується на загальних етапах розвитку слухової та мовленнєвої функції людини, і в той же час, враховує потреби в розвитку кожної окремої дитини. По-друге, участь батьків. Ядром слухомовленнєвої технології реабілітації є навчання батьків для того, щоб вони будували взаємодію зі своєю дитиною в щоденних ситуаціях, що виникають в житті сім’ї, і найбільш ефективно розвивали слух та мовлення дитини в природних умовах. По-третє, діагностика. Фахівці Центру постійно оцінюють динаміку розвитку слухомовленнєвих навичок дитини. За результатами цієї оцінки оптимізується індивідуальна програма розвитку. По-четверте, постійне покращення якості слухання за допомогою компенсуючого пристрою. В Центрі спираючись на функціональну діагностику відстежують якість роботи слухового пристрою, яким користується дитина та удосконалюють індивідуальні параметри настройки, щоб забезпечити сприймання дитиною найбільш повної звукової інформації. По-п’яте, слухання, розуміння почутого та власне мовлення розвиваються в щоденних побутових ситуаціях. Адже природне мовлення формується лише під час життєдіяльності. А щоб слухання не відволікало дитину від виконування справ, воно повинно проходити природним шляхом. Тому дитину вчать орієнтуватися та розуміти звернене мовлення лише на слух, без опори, наприклад, на читання з губ (якщо це дозволяє втрата слуху та засіб компенсації слуху).
На сьогодні в Центрі слухомовленнєвої реабілітації НВП «ВАБОС» а/реабілітується 130 людей з порушенням слуху у віці від 10 місяців до 70 років. Пацієнтів Центру можна розподілити на дві групи: долінгвальні пацієнти (ті, що втратили слух до оволодіння мовленням) та постлінгвальні (втратили слух після оволодіння мовленням) . Перша група складає 87% від чисельності всіх пацієнтів Центру, а друга відповідно 13%. Група долінгвальних пацієнтів дуже різноманітна. Серед дітей, що мають порушення слуху можна виділити й дітей з додатковими проблемами: 3% - мають діагноз «алалія»; 37% - на фоні порушення слуху і недорозвитку мовлення мають ЗПР. Як в першій так і в другій групі є пацієнти, що мають певні психологічні проблеми. У частини дітей серед діагнозів зустрічається ДЦП.
Завданням а/реабілітаційної роботи є розвиток (відновлення) слухомовленнєвих навичок дітей (дорослих) з порушенням слухової функції, виховання повноцінного носія рідної мови, який вільно сприймає звернене мовлення та вільно користується власним в усіх без винятку життєвих ситуаціях. Щоб досягти такого результату до а/реабілітаційного процесу включено такі напрямки розвитку дитини:
- розвиток слухового сприймання немовленнєвих та мовленнєвих звуків;
- формування власного мовлення (робота над вимовою та розвиток зв’язного мовлення);
- розвиток слухової пам’яті, уваги;
- розвиток мовної здатності та усного мовлення;
- розвиток комунікативних навичок;
- розвиток когнітивних функцій дитини.
Для більш ефективної роботи на всіх цих напрямках на корекційних заняттях в Центрі слухомовленнєвої реабілітації використовується програма «Живий звук». Сурдопедагогам стає в нагоді можливість самостійно записувати і відтворювати базу звуків, в тому числі і мовленнєвого матеріалу. Можливість зберігати зразки мовлення та відеозаписи занять допомагає педагогові відстежувати та фіксувати динаміку розвитку навичок дитини. Слід окремо сказати про користь використання відеокамери. Її можна використовувати як дзеркало під час роботи над вимовою. Доречно записати на відеокамеру зразки артикуляційної гімнастики та потім використовувати їх під час заняття. За допомогою відео матеріалу можливо також вчити дитину читати з губ, то включаючи, то відключаючи звук під час перегляду відеозапису мовленнєвого матеріалу. Дітям, які ще не виристовують голос, дуже цікаві пропедевтичні вправи з анімацією, що реагує на його наявність. Більш дорослі люблять аналізувати графічне зображення свого мовлення на звуковій доріжці, порівнюючи його зі зразком вчителя.
Крім корекційно-розвивальних функцій, які закладені в програму «Живий звук» та були описані на початку статті, використання програми вирішує ще й функцію мотивації до навчання, урізноманітнює створені на занятті ситуації спілкування, привчає дитину до самонавчання та самоконтролю, розвиває дрібну моторику дитини (під час управління мишкою) та допомагає дитині оволодіти комп’ютерною грамотою.
Сурдопедагоги Центру використовують програму «Живий звук» в роботі з усіма категоріями пацієнтів. Це на практиці підтверджує, що програму можна використовувати не тільки для дітей (дорослих) з порушенням слухової функції, а й з іншими функціональними обмеженнями, що призводять до порушення їх мовленнєвої функції чи викликають труднощі у спілкуванні.
Корекційна робота в Центрі побудована таким чином, що батьки не лише присутні на корекційному занятті як спостерігачі, а й приймають активну участь у проведенні заняття. Це дає їм змогу самим пересвідчитися у ефективності використання програми «Живий звук» для розвитку навичок дитини. Тому більшість батьків, після проходження курсу навчання з опанування методикою роботи з програмою, придбали її для користування в домашніх умовах. В більшості випадків це позитивно вплинуло на хід а/реабілітації дитини ще й тому, що покращило координацію дій між сурдопедагогом та батьками завдяки використанню програми і вдома і на заняттях в ЦСР.
Як вже наголошувалося, одним з напрямків роботи ЦСР НВП «ВАБОС» є впровадження в сурдопедагогічну практику сурдотехнічних приладів та розробка методичного забезпечення, серед яких провідне місце займає універсальний компютерний тренажер з програмним забезпеченням «Живий звук». ЦСР співпрацює з дошкільними та шкільними загальноосвітніми закладами для дітей з порушеннями слуху та мовлення, центрами реабілітації, що працюють з людьми з функціональними обмеженнями в Україні, Росії, Болгарії. Програму використовують і фахівці сусідніх держав завдяки тому, що вона має дві версії для навчання українською та російською мовами.
За період 2006-2008 р.р. близько 150 сурдопедагогів та логопедів пройшли 3-денне навчання в Центрі слухомовленнєвої реабілітації для ознайомлення з методикою використання програми «Живий звук» та вдало використовують програму в своїй роботі. Серед них і логопеди «Школи-Життя» для аутичних дітей, що в м. Київ. На допомогу фахівцям, що працюють з програмою, розроблені докладна інструкція з використання та методичні поради з розробками занять.
Більшість дітей з функціональними обмеженостями страждають, в тій чи іншій мірі, розладами мовлення, що унеможливлює їх спілкування з оточуючими, затримує розвиток. А спілкування з людьми є, можливо, одним з найважливіших факторів нашого буття. Рівень нашого розуміння інших людей і межа, до якої ми можемо розкрити себе, повністю визначає майже весь наш життєвий успіх і поразки. Отже для повноцінної абілітації дітей з функціональними обмеженнями поряд з компенсацією їх фізичних недоліків життєво необхідно розвивати розмовно-комунікативні та когнітивні навички. Саме для цих цілей і розроблено програму „Живий звук”. Під час роботи з програмою у дитини розвивається здатність чути, розпізнавати, диференціювати природні звуки та мовленнєвий матеріал, розвивати фонематичний слух, ритміко-інтонаційну сторону мовлення, виправляти недоліки мовлення, накопичувати словниковий запас, формувати та автоматизувати вимову, власне мовлення, розвивати увагу, пам’ять, мислення та ознайомлюватися з оточуючим. Спектр застосування програми досить великий. До того ж програма побудована таким чином, що у дозволяється до використання довільна послідовність модулів, є можливість доповнення графічного матеріалу та модулі з розвитку мовлення не прив’язані до конкретного мовленнєвого матеріалу. Це дає можливість вчителю орієнтуватися під час роботи з програмою на індивідуальні потреби конкретної дитини, рівень її підготовки та мету, що ставить перед собою вчитель.
Універсальний комп’ютерний тренажер з корекційно - розвивальною програмою „Живий звук” націлений на ефективний розвиток мовлення дитини, що має сенсорні та інтелектуальні порушення. Особливе місце в ідеології технічного та методичного забезпечення вирішення проблеми розвитку мовлення займає розвиток наочно-дійового, наочно-образного та словесно-логічного мислення, ігрової та пізнавальної діяльності дитини.
Корекційно-розвивальна спрямованість програми „Живий звук” та її варіативність у використанні дозволяє застосовувати її для організації корекційно-компенсаторного навчання дітей з функціональними обмеженнями майже для всіх типів та видів освітніх закладів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Вступ до абілітації та реабілітаціїдітей з обмеженнями життєдіяльності. Навчально-методичний посібник. Під ред. Шевцова А.Г.-К.: ГЕРБ,2007. – 288с.
2. Концепція спеціальної освіти осіб з особливостями психофізічного розвитку в найближчі роки та на перспективу. - Ін-т спеціальної педагогіки АПН України.- 2003р.-36с.
3. Колупаєва А.А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: Монографія.- К.: « Самміт-Книга»,2009.-272с.:іл.
4. Мороз Б.С., Луцько К.В. Слухомовленнєвий тренажер „Живий звук”.-К.,2008р.-84с.
5. E.Tyszkiewicz&J.Stokes.Auditory Verbal Therapy.-Auditory Verbal UK, 2004.
